Минув нестерпно-нескінченний день…
Для багатьох він став, на жаль, останнім.
Знов сіло сонце під пісні сирен,
Зловісних, як у міфах стародавніх.
Звикаємо поволі ми до них…
Все менше шкіл вцілілих і будинків…
Та найстрашніше з усіляких лих –
Це чути, як ридають українки.
Вони, немов поранені птахи,
Кричать синів ховаючи і доньок;
І мимо волі згадують гріхи,
Які робили ще до похоронок.
Слова недобрі, наче стусани,
Боліли у серцях дітей роками
Та попри все, у дні страшні війни
Син став на захист і сестри, і мами…
А другий син… Йому в цей світ прийти
Завадив мамин співучасник-вбивця…
Бог бачив все. Він вбивць не захистить,
А за невинно вбитого помститься.
Бо тільце розшматоване його
По-людськи навіть і не поховали.
А, може, це за хлопчика того
Година помсти Божої настала?
Минає ще один жахливий день,
Та жах суцільний можна зупинити -
Молитва каяття під час сирен
Творить дива і може світ змінити.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ничего не боюсь потерять - сергей рудой Смерть! где твое жало? ад! где твоя победа?
Жало же смерти - грех; а сила греха - закон.
Благодарение Богу, даровавшему нам победу Господом нашим Иисусом Христом!
Почему нас любит Бог - сергей рудой Но Бог Свою любовь к нам доказывает тем, что Христос умер за нас, когда мы были еще грешниками.
Теология : Дневник по 2 Царств - Николай Погребняк Записывать мысли, возникавшие при чтении Библии или во время молитвы, а также наставления, затронувшие сердце, я начал сразу же, как стал ходить в церковь. Делал это для более глубокого осмысления (пока формулируешь мысль и записываешь её, думаешь над этим откровением или назиданием). За тридцать лет накопился материал для цикла: "Изучаем Библию". Вторая книга Царств посвящена царю Давиду: его делам по укреплению царства и духовному просвещению народа Израиля.
